В хірургії вже давно існує потреба в медичних клеях, які б склеювали тканини тіла після операцій та сприяли загоєнню ран. Чимало клеїв, які тепер є на озброєнні в хірургів, не придатні для внутрішнього використання. Вони токсичні, стають твердими, коли висихають, і не склеюють вологі поверхні органів. Але вчені сподіваються розв’язати цю проблему, дослідивши слиз одного виду слимака a.

 Поміркуйте. Коли слимак відчуває загрозу, то виділяє липкий слиз, завдяки якому він може приклеїтися навіть до мокрого листка. Цей механізм захищає слимака і водночас дає йому певну свободу рухів.

 Вчені дослідили слимаковий слиз і побачили, що на його ефективність як природного клею впливають кілька чинників. Наприклад, свої властивості він має завдяки утворенню хімічних зв’язків та електростатичному притяганню. Слиз проникає в поверхню, до якої слимак прикріплюється, і водночас залишається еластичним під дією тиску. Вчені створили клей, який має подібні властивості. Цей клей набагато міцніший за всі наявні медичні клеї і може прилипати до органів тіла. Вважають, що він тримається «органів настільки міцно, як хрящі тримаються кісток».

 Фахівці переконані, що такий клей стане звичним у роботі хірургів і замінить шви та скоби. Його можна буде використовувати, щоб відновлювати пошкоджені хрящі чи приклеювати медичні пристрої саме в тій частині тіла, де вони потрібні. Як показали досліди, ним уже вдалося успішно заклеїти отвір у серці свині та дірки у печінках щурів.

 Науковці нерідко знаходять геніальні рішення, досліджуючи природу. «Просто треба знати, де шукати, і вміти побачити хорошу ідею»,— каже Дональд Інгбер, директор інституту, в якому створили клей, що має властивості слимакового слизу.

 Як ви вважаєте: природній клей у слимаковому слизі — результат еволюції чи задуму?