•  Що варто знати

•  Що можна зробити

•  Що кажуть твої однолітки

 Чому Інтернет сприяє знущанням? В одній книжці на цю тему сказано: «В Інтернеті легко приховати, хто ти. Тому діти, які в реальному житті виглядають хорошими, в мережі можуть поводитись погано» («CyberSafe»).

 Хто є в зоні ризику? Найчастіше жертвами стають замкнуті люди, а також ті, хто має занижену самооцінку або просто чимось відрізняється від інших.

 Чому інтернет-знущання — це не жарти? У людини, яку тероризують, може з’явитися почуття самотності. Крім того, цькування може довести до депресії чи навіть самогубства.

 Спершу запитай себе: «Чи наді мною справді знущаються?» Деколи люди кажуть щось образливе ненавмисно. В таких випадках варто застосувати біблійну пораду:

 «Не поспішай ображатись, бо образа є ознакою безглуздого» (Екклезіаста 7:9, примітка).

 З іншого боку, якщо хтось цілеспрямовано ображає, принижує чи залякує тебе в мережі, то це інтернет-знущання.

 Якщо ти став жертвою знущань, пам’ятай: «Твоя реакція або погіршить ситуацію, або поліпшить її». Спробуй застосувати такі поради.

 Ігноруй агресора. Біблія каже: «Людина, яка має знання, стримана у словах, і розважлива людина залишається спокійною» (Прислів’я 17:27).

 Чому ця порада дієва? «Головна ціль кривдника — вивести свою жертву з рівноваги,— пише Ненсі Віллард у книжці “Кібербуллінг та кіберпогрози” (англ.).— Якщо йому це вдається, він отримує повний контроль над жертвою».

 Підсумок: деколи найкраща реакція — це повне ігнорування.

 Не відплачуй тією ж монетою. Біблія каже: «Не віддавайте кривдою за кривду та образою за образу» (1 Петра 3:9).

 Чому ця порада дієва? «Гнів свідчить про слабкість і провокує твого кривдника ще більше»,— говориться в одній книжці про безпеку в Інтернеті («Cyber-Safe Kids, Cyber-Savvy Teens»). А якщо ти будеш мститись, то покажеш, що нічим не відрізняєшся від того, хто тебе цькує.

 Підсумок: не варто підливати масла у вогонь.

 Не сиди, склавши руки. Біблія каже: «Не дозволяй злу перемогти тебе» (Римлян 12:21). Ти можеш зупинити кривдника, не погіршивши при цьому ситуацію. Як?

 Ось кілька способів:

•    Заблокуй агресора, або додай його у чорний список. «Непрочитане повідомлення не зможе тебе образити»,— сказано в книжці про знущання в Інтернеті («Mean Behind the Screen»).

•   Зберігай усі повідомлення як докази, навіть якщо ти їх не відкриваєш. Це можуть бути текстові повідомлення, електронні листи, пости в блогах або соцмережах, голосові повідомлення тощо.

•   Накажи агресору припинити. Надішли йому рішуче неемоційне повідомлення, наприклад:

  •  «Більше нічого мені не відправляй».

  •  «Видали свій пост».

  •  «Якщо не припиниш, мені доведеться вжити серйозних заходів».

•   Розвивай впевненість у собі. Думай про свої сильні сторони, а не про недоліки (2 Коринфян 11:6). В Інтернеті, як і в реальному світі, задираки «полюють» на тих, хто виглядає беззахисним і вразливим.

•   Розкажи дорослим, наприклад, батькам. Також можна повідомити адміністрацію сайту чи соцмережі. Якщо ситуація виходить з-під контролю, можливо, тобі або твоїм батькам доведеться звернутись до дирекції школи, в поліцію чи навіть до юристів.

 Підсумок: ти не безсилий. Ти можеш зупинити знущання або хоча б зменшити вплив, який вони мають на тебе.