Книга Ісаї 21:1—17

21  Присуд морській пустелі*.+ Лихо наближається, мов буря, яка насувається з півдня,з пустелі, з краю, що навіває страх.+   І почув я у грізному видінні: «Зрадник поводиться зрадливо,а нищитель нищить. Підведися, Ела́ме! Стань облогою, Мідіє!+ Я зроблю так, що вже ніхто не зітхатиме через неї».+   Тому я дуже страждаю від болю*.+ Муки мене охопили,немов перейми породіллю. Від горя я нічого не чую,від хвилювання зовсім не бачу.   Серце моє затріпотіло, я здригаюсь від страху. Сутінки, яких я так бажав, змушують мене тремтіти.   Накрийте стіл і приготуйте місця! Їжте і пийте!+ Вставайте, князі, помажте* щита!   Бо так сказав мені Єгова: «Піди, постав вартового, і нехай він говорить про все, що бачить».   І побачив вартовий бойові колісниці: одні були запряжені кіньми, інші — ослами,а ще інші — верблюдами. Він пильнував, уважно вдивлявся,   а тоді закричав, як ричить лев: «Єгово, я постійно стою на вартовій башті вденьі ніколи не покидаю свого поста вночі.+   А он наближаються воїни у бойових колісницях,запряжених кіньми!»+ Потім він вигукнув: «Упала! Упала столиця Вавилон!+ Усіх її різьблених божків Він порозбивав об землю!»+ 10  Народе мій, вимолочений, немов пшениця! Зерна* току мого!+ Я сповістив вас про те, що почув від Єгови, Бога військ, Бога Ізра́їлевого. 11  Присуд Ду́мі*. Хтось кличе до мене з Сеї́ру:+ «Вартовий, доки триватиме ніч? Вартовий, доки триватиме ніч?» 12  Вартовий відповів: «Ранок надходить, прийде й ніч. Якщо захочете питати ще, питайте. І приходьте знову!» 13  Присуд пустельній рівнині. Деда́нські+ каравани,у лісі посеред пустельної рівнини ви заночуєте! 14  Мешканці землі Те́ма,+принесіть води, щоб зустріти спраглого,з хлібом зустрічайте втікача! 15  Бо від меча вони втікають, меча оголеного,від напнутого лука і від жахіть війни. 16  І сказав мені Єгова: «Через рік, що як рік наймита*, мине вся слава Кеда́ру.+ 17  Тож небагато залишиться лучників, воїнів Кеда́ру, бо так сказав Єгова, Бог Ізра́їлів».

Примітки

Очевидно, йдеться про частину території стародавньої Вавилонії.
Букв. «мої стегна сповнені болем».
Або «змастіть олією».
Букв. «син».
Озн. «мовчання».
Або «порахований з такою ж ретельністю, як рахує наймит»; тобто точно через рік.

Коментарі

Медіафайли