41  Коли минуло два роки, фараону приснилось,+ що він стоїть біля річки Ніл. ²  З Нілу вийшли сім гарних відгодованих корів і стали пастися біля річки.+ ³  Потім з Нілу вийшли сім негарних та худих корів і стали на березі біля тих відгодованих. ⁴  І негарні худі корови з’їли сім гарних відгодованих корів. На цьому фараон прокинувся. ⁵  Потім він знову заснув і побачив ще один сон. З одного стебла виросло сім повних і гарних колосків.+ ⁶  Після того виросло ще сім колосків — тонких та обпалених східним вітром. ⁷  І сім тонких колосків проковтнули сім повних і гарних. На цьому фараон прокинувся і зрозумів, що це був сон. ⁸  А зранку фараона* охопила тривога, і він скли́кав усіх жерців-магів та мудреців Єгипту і розповів свої сни. Але ніхто не міг їх розтлумачити. ⁹  Тоді головний чашник сказав фараону: «Сьогодні я зізнаю́ся у своїх гріхах. ¹⁰  Якось фараон розгнівався на своїх слуг, на мене й головного пекаря, і кинув нас до в’язниці, що в домі начальника охоронців.+ ¹¹  Одної ночі і мені, і головному пекарю приснився сон; кожен сон мав своє значення.+ ¹²  У в’язниці разом з нами був молодий єврей, слуга начальника охоронців.+ І, коли ми розповіли свої сни,+ він пояснив кожному, що означає його сон. ¹³  Усе сталося саме так, як він говорив: я повернувся на своє місце, а головного пекаря повісили».+ ¹⁴  Почувши це, фараон наказав негайно привести Йосипа з в’язниці*.+ Тож Йосип поголився, перевдягнувся та з’явився перед фараоном. ¹⁵  І фараон сказав Йосипу: «Мені приснився сон, але ніхто не може його розгадати. Я чув, що ти можеш розтлумачити будь-який сон».+ ¹⁶  У відповідь Йосип сказав: «Не я, а Бог дасть фараону добру звістку».+ ¹⁷  Тож фараон почав розповідати Йосипу: «Снилось мені, що я стою на березі річки Ніл. ¹⁸  З Нілу вийшли сім гарних відгодованих корів і стали пастися біля річки.+ ¹⁹  Потім вийшли сім страшних корів — негарних та худих. Гірших від них я ніколи не бачив у цілому єгипетському краю. ²⁰  Ті худі негарні корови з’їли сім відгодованих корів. ²¹  Хоча вони з’їли їх, вигляд їхній зовсім не змінився — вони залишились такі ж худі й негарні, як були. І я прокинувся. ²²  Після того мені приснилося, що з одного стебла виросло сім повних гарних колосків.+ ²³  Потім виросло ще сім колосків — сухих, тонких та обпалених східним вітром. ²⁴  І тонкі колоски проковтнули сім повних і гарних. Ці сни я розказав жерцям-магам,+ але ніхто не зміг їх пояснити».+ ²⁵  Тоді Йосип сказав фараону: «Обидва сни означають те саме. Правдивий Бог виявляє фараону, що́ збирається зробити.+ ²⁶  Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — це сім років. Сни ці означають одне й те ж. ²⁷  Сім худих і негарних корів, які вийшли після семи гарних,— це сім років. І сім порожніх та обпалених східним вітром колосків — також сім років; це будуть роки голоду. ²⁸  Тож, як я сказав фараону, правдивий Бог виявляє фараону, що́ збирається зробити. ²⁹  В усьому єгипетському краю настануть сім років великого достатку. ³⁰  Але після того неодмінно прийдуть сім років голоду, і в Єгипті зовсім забудуть про весь той достаток, бо голод виснажить цілий край.+ ³¹  Цей голод буде настільки сильний, що про достаток вже ніхто не пам’ятатиме. ³²  А те, що фараон бачив сон двічі, означає, що правдивий Бог твердо постановив, що зробить усе це, причому дуже скоро. ³³  Тож нехай фараон знайде розсудливого й мудрого чоловіка та поставить його над єгипетським краєм. ³⁴  Крім того, нехай фараон призначить наглядачів, яким протягом семи років достатку зноситимуть п’яту частину врожаю єгипетської землі.+ ³⁵  Нехай у ті врожайні роки вони збирають зерно, зберігають його в містах і охороняють;+ це зерно буде належати фараону. ³⁶  Завдяки цим запасам можна буде прогодувати весь край протягом семи років голоду, що настане в Єгипті. І тоді край не вигине через голод».+ ³⁷  Ця пропозиція сподобалась фараонові та всім його слугам. ³⁸  Тому фараон сказав їм: «Хіба знайдеться інший такий чоловік, в якому був би дух Божий?» ³⁹  Потім фараон сказав Йосипу: «Бог виявив усе це тобі. Тож розсудливішого й мудрішого від тебе не знайти. ⁴⁰  Я поставлю тебе над своїм домом, і мій народ у всьому тобі підкорятиметься.+ Лише троном* я буду вищий від тебе,— ⁴¹  і додав: — Я даю тобі владу над усім єгипетським краєм».+ ⁴²  Тоді фараон зняв свій перстень з печаткою та одягнув Йосипові на руку. Також він дав йому одяг з тонкого лляного полотна, а на шию повісив золоте намисто.  ⁴³  Крім того, він наказав возити його у своїй другій почесній колісниці й вигукувати перед ним: «Авре́х!*» Отож фараон поставив Йосипа над усім єгипетським краєм. ⁴⁴  Після того фараон сказав Йосипу: «Я — фараон, але в усьому єгипетському краю жодна справа не буде зроблена* без твого дозволу».+ ⁴⁵  Тоді фараон назвав Йосипа Цафена́т-Панеа́х і дав йому за дружину Асена́т,+ дочку Потіфе́ри, який був священиком О́на*. І Йосип почав наглядати за* єгипетським краєм.+ ⁴⁶  Йосипу було 30 років,+ коли він з’явився перед* фараоном, царем Єгипту. Отже, вийшовши від фараона, Йосип став їздити по всьому єгипетському краю, щоб оглянути його. ⁴⁷  Упродовж семи років достатку земля щедро* родила. ⁴⁸  І в ті сім врожайних років, що настали в єгипетському краю, Йосип робив запаси зерна, які зберігалися в містах. У кожне місто він звозив зерно з довколишніх полів. ⁴⁹  Йосип зібрав стільки зерна, що згодом його вже перестали рахувати, бо того зерна було як морського піску. ⁵⁰  Ще перед тим як настав голод, Асена́т, дочка Потіфе́ри, який був священиком О́на*, народила Йосипу двох синів.+ ⁵¹  Свого первістка Йосип назвав Манасı́єю*,+ бо сказав: «Бог змусив мене забути всі мої нещастя і весь дім мого батька». ⁵²  А другого сина він назвав Єфре́мом*,+ бо сказав: «Бог зробив мене плідним у краю мого страждання».+ ⁵³  Зрештою сім років достатку в єгипетському краю закінчились+ ⁵⁴  і почалися сім років голоду, як і говорив Йосип.+ Голод був у всіх краях, і лише в єгипетській землі люди мали хліб*.+ ⁵⁵  Коли ж голод поширився по цілому єгипетському краю, люди почали благати фараона, щоб він дав їм хліба.+ Та фараон сказав усім єгиптянам: «Ідіть до Йосипа і зробіть усе, що він скаже».+ ⁵⁶  А голод поширився по всій землі.+ Тож Йосип став продавати єгиптянам зерно із зроблених запасів,+ бо в єгипетському краю був сильний голод. ⁵⁷  Крім того, люди з усіх країв приходили в Єгипет, щоб купувати в Йосипа зерно, бо ціла земля потерпала від сильного голоду.+