Повторення Закону 32:1—52
32 «Послухай, небо, я промовлятиму,послухай, земле, слова моїх уст!
2 Мої настанови поллються, як дощ,а слова мої спадуть, як роса,як дрібний дощ на травуі як злива на зелень.
3 Я звіщатиму про ім’я Єгови.+
Розповідайте про велич нашого Бога!+
4 Він — Скеля, його діла досконалі,+всі його дороги справедливі.+
Він — Бог вірний,+ він ніколи не поводиться несправедливо.+
Він праведний і правдивий.+
5 Вони зіпсувалися,+вони не його діти і самі винні у цьому.+
Це зіпсоване і збочене покоління!+
6 Отак ти віддячуєш Єгові,+народе безглуздий і немудрий?+
Хіба він не твій Батько, завдяки якому ти існуєш,+хіба він не той, хто створив тебе і міцно утвердив?
7 Згадай давні дні,подумай про роки минулих поколінь.
Запитай свого батька, і він тобі розповість,+запитай старих людей, і вони скажуть тобі.
8 Коли Всевишній давав спадок народам,+коли розселяв синів Ада́ма*,+то встановив кордони для народів+за кількістю Ізра́їлевих синів.+
9 Адже народ Єгови — це його частка,+Яків — це його власність*.+
10 Він знайшов його в пустелі,+в безлюдній пустелі, де виють дикі звірі.+
Він став для нього захистом, піклувався про нього+і оберігав, як зіницю свого ока.+
11 Як орел піднімає пташенят з гнізда,ширяє над ними,розправляє крила, підхоплює їхта несе на своїх перах,+
12 так Єгова сам вів його*,+і з ним не було чужого бога.+
13 Він підняв його на вершини землі+і годував урожаєм з поля.+
Він насичував його медом зі скелі,олією з крем’яної гори,
14 маслом черід і молоком отар,найліпшими вівцями*,баша́нськими баранами, козламиі найліпшою пшеницею*.+
Ти пив вино з крові* винограду.
15 Єшуру́не*, ти розтовстів і почав брикатися.
Ти розтовстів, розжирів і став гладкий.+
Вони забули Бога, який їх створив,+і зневажили Скелю свого спасіння.
16 Чужими богами вони розпалювали в нього лють+та ображали його своїми гидкими вчинками.+
17 Вони приносили жертви для демонів, а не для Бога,+для богів, яких раніше не знали,нових богів, які з’явилися недавно,богів, яких не знали ваші прабатьки.
18 Ти забув Скелю,+ яка тебе породила,ти не пам’ятав Бога, який дав тобі життя.+
19 Побачивши це, Єгова відкинув своїх синів і дочок,+бо вони образили його.
20 Тож він сказав: “Я сховаю від них своє лице+і побачу, що з ними станеться,адже вони — покоління зіпсоване,+це невірні сини.+
21 Вони розпалили в мене лють* через тих, що не є богами.+
Вони ображали мене своїми нікчемними ідолами.+
Тому я розпалю в них ревнощі через тих, хто не є народом,+завдам їм образи через народ безглуздий.+
22 Адже від мого гніву запалав вогонь,+який пошириться до глибин могили*.+
Він пожере землю з її врожаємі підпалить основи гір.
23 Я пошлю на них численні лиха,я пущу в них свої стріли.
24 Вони будуть виснажені від голоду+і знеможені від сильної гарячки, вони не уникнуть страшного знищення.+
Я пошлю на них звірів, які їх кусатимуть,+і отруйних змій*, що повзають у поросі.
25 На вулиці меч забиратиме їхніх дітей,+а в домі жах охопить+юнака і дівчину,немовля і сивого чоловіка.+
26 Я міг би сказати: «Розпорошу їхі зітру з-поміж людей пам’ять про них»,
27 але не хочу, щоб ворог з мене насміхався,+щоб противники перекрутили це+і сказали: «Не Єгова зробив усе це —ми перемогли їх власною силою».+
28 Адже це народ, який втратив здоровий глузд*,народ, якому бракує розуміння.+
29 О, якби ж вони були мудрі!+ Тоді б вони задумались про це+і зрозуміли, яким буде їхній кінець.+
30 Хіба один може прогнати тисячу,а двоє — десять тисяч?+
Тільки якщо їхня Скеля продасть їх,+якщо Єгова віддасть їх у руки ворогів.
31 Бо їхня скеля не така, як наша Скеля.+
Навіть вороги наші це визнаю́ть.+
32 Їхня виноградна лоза — з винограднику Содомаі з полів Гоморри.+
Виноград їхній повний отрути,їхні грона гіркі.+
33 Їхнє вино — зміїна отрута,смертельна отрута кобри.
34 Хіба все це не зберігається в мене,запечатане в моєму сховищі?+
35 Помста моя, я відплачу+у визначений час, і вони послизнуться.+
Бо наближається день лиха,і те, що їх очікує, прийде швидко”.
36 Єгова судитиме свій народ,+але відчує жаль до* своїх слуг,+коли побачить, що зникла їхня силаі залишилися тільки безпорадні й слабкі.
37 Тоді він скаже: “Де їхні боги+ —скеля, в якій вони шукали сховку,
38 які їли жир їхніх приношень*і пили вино виливних жертв?+
Нехай вони допоможуть вам,хай стануть вашим сховком.
39 Зрозумійте нарешті, що я Бог+і немає інших богів, крім мене.+
Я позбавляю життя й оживляю.+
Я завдаю ран+ і зціляю,+і ніхто не визволить з моєї руки.+
40 Я піднімаю руку до небаі клянусь: «Настільки ж певно, як і те, що я живу вічно».+
41 Коли я нагострю свій блискучий мечі приготуюся судити,+я відімщу ворогам+і відплачу тим, хто мене ненавидить.
42 Я напою свої стріли кров’ю,кров’ю убитих і полонених,я нагодую свій меч плоттю,головами ворожих провідників”.
43 Радійте, народи, разом з його народом,+бо він помститься за кров своїх слуг+і відплатить своїм противникам.+
Він очистить землю свого народу».
44 Тож Мойсей та Гоше́я*,+ Нави́нів син, прийшли і передали народу всі слова цієї пісні.+
45 Закінчивши говорити все це Ізра́їлю, Мойсей
46 сказав: «Бережіть у своєму серці всі слова, якими я сьогодні перестерігаю вас,+ і накажіть своїм синам старанно виконувати всі слова цього Закону.+
47 Адже для вас це не порожні слова: від них залежить ваше життя+ і завдяки їм ви зможете довго жити в краю, яким заволодієте за Йорданом».
48 У той же день Єгова сказав Мойсею:
49 «Піднімись на гору в Авари́мі,+ на гору Не́во,+ що в моа́вському краю, навпроти Єрихона, і подивись на ханаа́нський край, який я даю ізраїльтянам у володіння.+
50 Там, на горі, ти помреш і приєднаєшся до свого народу*, так само як помер на горі Гор твій брат Аарон,+ приєднавшись до свого народу,
51 тому що ви були невірні мені серед ізраїльтян біля вод Мери́ви,+ що біля Каде́шу в пустелі Цин, і не освятили мене перед народом Ізра́їля.+
52 Ти лише здалека побачиш край, який я даю народу Ізра́їля, але не ввійдеш у нього».+
Примітки
^ Або, можливо, «людський рід».
^ Букв. «спадок».
^ Тобто Якова.
^ Букв. «жиром баранів».
^ Букв. «нирковим жиром пшениці».
^ Або «соку».
^ Озн. «правдивий; чесний», почесна назва Ізра́їля.
^ Або «ревнощі».
^ Або «плазунів».
^ Або, можливо, «глухий до порад».
^ Або «пожалкує про».
^ Або «їхні найліпші приношення».
^ Таке ім’я спочатку мав Ісус Нави́н. Це форма імені Гоша́я, що озн. «врятований завдяки Яг; Яг врятував».
^ Це поетичний вислів, яким описували смерть.