Прислів’я 6:1—35
6 Сину мій, якщо ти поручився* за свого ближнього+і вдарив по руках* із чужинцем,+
2 якщо ти попав у пастку через свою обіцянкуі через слова свої впіймався,+
3 то рятуйся, мій сину,бо ти потрапив до рук свого ближнього.
Зроби ось що: піди впокорись і наполегливо благай його.+
4 Не давай сну очамі дрімоти своїм повікам.
5 Рятуйся, мов газель з рук мисливця,немов птах з руки птахолова.
6 Іди до мурашки, лінюху,+придивись до її доріг і порозумнішай.
7 Хоч немає в неї ні полководця, ні начальника, ні правителя,
8 але вона влітку заготовлює їжу+і в жнива складає запаси.
9 Доки, лінюху, ти будеш вилежуватись?
Коли ж пробудишся зі свого сну?
10 Трохи поспиш, трохи подрімаєш,складеш руки, щоб відпочити,+
11 і прийде бідність до тебе, неначе грабіжник,і нужда, як озброєний чоловік.+
12 Людина нікчемна й лиха всюди говорить брехню,+
13 підморгує очима,+ подає знаки ногою і показує щось пальцями.
14 У серці її — зіпсуття.
Вона постійно замишляє зло+ і зчиняє суперечки.+
15 Тому зненацька на неї прийде лихо,умить вона буде зламана, і їй не буде зцілення.+
16 Є шість речей, які ненавидить Єгова,і навіть сім, що гидкі йому*:
17 пихаті очі,+ брехливий язик+ та руки, що невинну кров проливають,+
18 серце, яке виношує лихі задуми,+ ноги, що квапливо біжать до зла,
19 фальшивий свідок, який дихає брехнею,+і кожен, хто сіє між братами суперечки.+
20 Сину мій, виконуй заповіді свого батькаі не відкидай настанов* матері.+
21 Прив’яжи їх до свого серця,одягни їх на шию свою.
22 Коли ти підеш, вони тебе водитимуть,коли ляжеш — стерегтимуть,і, коли прокинешся, будуть говорити до тебе*.
23 Бо заповідь — це світильник,+закон — світло,+а повчальні докори — дорога до життя.+
24 Вони охоронять тебе від поганої жінки,+від спокусливої мови розпусниці*.+
25 Не жадай у своєму серці її вроди,+і нехай не полонять тебе її звабливі очі,
26 бо через повію можна залишитися тільки з буханцем хліба,+а чужа дружина полює на дорогоцінне життя*.
27 Чи може людина покласти за пазуху вогонь і не спалити свого одягу?+
28 Чи може вона ходити по розжареному вугіллю і не обпекти ніг?
29 Так буває з кожним, хто має інтимні стосунки з дружиною ближнього:
хто торкається її, не уникне кари.+
30 Люди не зневажають злодія,якщо він краде через голод, щоб наїстися*.
31 Але як упіймають його, він заплатить усемеро,віддасть усе цінне, що є в його домі.+
32 Хто чинить з жінкою перелюб, тому бракує розсудливості*,і хто робить це, губить себе*.+
33 Його чекають рани та безчестя,+і ганьба його не зітреться.+
34 Бо ревнощі запалюють у серці чоловіка лють,і він не матиме співчуття, коли буде мстити.+
35 Не прийме він жодної плати*і не захоче примиритися, хоч би яким великим був твій дар.
Примітки
^ Тобто домовився про поруку.
^ Або «дав заставу».
^ Або «його душі».
^ Або «закону».
^ Або «наставляти тебе».
^ Або «душу».
^ Або «наситити свою душу».
^ Букв. «бракує серця».
^ Або «свою душу».
^ Або «викупу».