1, 2. Як багато людей ставляться до своєї роботи?

ЧАСТО люди оцінюють інших за професією. Для багатьох їхня самоповага залежить від роботи чи становища. В деяких культурах, коли знайомляться з іншою людиною, її нерідко питають: «Ким ви працюєте?»

² Інколи Біблія, розповідаючи про якусь людину, згадує її професію. Наприклад, в ній говориться про «Матвія, збирача податків», «Симона, який вичиняє шкури» і «Луку, улюбленого лікаря» (Матв. 10:3; Дії 10:6; Кол. 4:14). Теократичні обов’язки чи завдання також характеризують людей. Ми читаємо про царя Давида, пророка Іллю та апостола Павла. Ці чоловіки цінували призначене їм Богом завдання. Якщо ми маємо обов’язки у зборі, то теж повинні цінувати їх.

3. Чому старшим необхідно навчати молодших? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Багатьом з нас подобаються наші теократичні обов’язки, і ми хотіли б їх виконувати якнайдовше. Але, на жаль, починаючи з днів Адама кожне покоління старіє і на зміну йому приходить інше (Еккл. 1:4). Останніми  роками це створює свої труднощі для правдивих християн. Праця народу Єгови дедалі більше поширюється і стає складнішою. Беручись за нові проекти, ми засвоюємо нові методи. Часто вони пов’язані з використанням технічних новинок, які швидко змінюються. Деяким літнім особам важко йти в ногу з такими досягненнями (Луки 5:39). Крім того, в молодості люди мають більше сил та енергії (Присл. 20:29). Отже, старші виявляють любов і мудрість, коли готують молодших виконувати дедалі більше обов’язків. (Прочитайте Псалом 71:18.)

4. Чому декому важко передавати обов’язки? (Дивіться інформацію в рамці  «Чому деякі люди не передають обов’язків іншим».)

⁴ Тим, хто має владу, не завжди легко передавати обов’язки молодшим. Дехто боїться втратити становище, яким дорожить. Інші переживають, що не зможуть тримати все під контролем, і впевнені, що молодші не в стані виконувати роботу так добре, як вони. А декотрі вважають, що не мають часу для навчання інших. Водночас молодші повинні бути терпеливими, якщо їм не доручають більше обов’язків.

5. Які запитання ми розглянемо в цій статті?

⁵ Розгляньмо з двох поглядів питання про передачу обов’язків. По-перше, як старші брати можуть допомагати молодшим виконувати дедалі більше обов’язків і чому це важливо? (2 Тим. 2:2). По-друге, чому молодшим необхідно мати правильний склад розуму, коли вони допомагають досвідченішим братам і вчаться в них? Спочатку подивімось, як цар Давид підготував свого сина до важливого завдання?

6. Що хотів зробити цар Давид і що відповів Єгова?

⁶ Давид багато років був утікачем. Потім він став царем і жив у зручному домі. Засмучений тим, що не було  «дому», присвяченого Єгові, він захотів побудувати для нього храм. Давид сказав пророку Натану: «Ось я живу в домі з кедрового дерева, а ковчег угоди Єгови стоїть у наметі». Натан відповів: «Роби все, чого бажає твоє серце, бо правдивий Бог з тобою». Однак Єгова дав інший наказ. Бог сказав, щоб Натан передав Давидові: «Не ти побудуєш для мене дім». Єгова з любов’ю запевнив Давида, що й далі буде благословляти його, але храм побудує Давидів син Соломон. Як відреагував Давид? (1 Хр. 17:1—4, 8, 11, 12; 29:1).

7. Як Давид відреагував на вказівки Єгови?

⁷ Давид не сидів склавши руки і не зосереджувався на тому, що слава за будівництво храму належатиме не йому. Храм і справді став відомий як Соломонів, а не Давидів. Можливо, Давид був розчарований, що йому не вдасться здійснити бажання свого серця, але він усіма силами підтримував будівництво. Він із завзяттям зібрав робітників, а також приготував залізо, мідь, срібло, золото і кедрову деревину. Крім того, він заохотив Соломона такими словами: «А тепер, сину мій, нехай Єгова буде з тобою, і ти матимеш успіх та побудуєш дім для свого Бога Єгови, як він і говорив» (1 Хр. 22:11, 14—16).

8. Чому Давид міг подумати, що Соломон не здатний виконати доручену йому працю, і що він зробив?

⁸ Прочитайте 1 Хронік 22:5. Давид міг подумати, що Соломон не здатний наглядати за виконанням такого серйозного проекту. Адже храм мав вирізнятися «неперевершеною величністю», а Соломон на той час був «ще молодий і недосвідчений». Однак Давид знав, що Єгова допомагатиме Соломону виконувати доручену йому працю. Тож Давид робив усе можливе, щоб приготувати якомога більше матеріалів.

9. Як старші брати можуть отримувати радість від того, що передають свої обов’язки іншим? Поясніть.

⁹ Старші брати не повинні знеохочуватися, коли їм доводиться передавати свої обов’язки молодшим. Навчаючи молодших братів виконувати різні обов’язки, вони підтримують працю Єгови. Призначеним чоловікам приємно бачити, як молодші брати, котрих вони навчають, стають придатними виконувати цю працю. Розгляньмо це на прикладі батька, який навчає сина керувати автомобілем. Поки син малий, він просто спостерігає за своїм батьком. Коли він стає старшим, батько пояснює йому свої дії. Потім, коли син отримує посвідчення водія, він сам сідає за кермо, проте батько продовжує давати йому вказівки. Спочатку вони  їздять за кермом по черзі, але з часом батько старіє, і син водить машину дедалі частіше. Згодом за кермо сідає тільки син. Мудрому батькові приємно, що тепер його син може робити це за нього. Батько не вважає, що він повинен тримати все під контролем. Так само старші брати радіють, коли ті, кого вони навчали, беруть на себе теократичні обов’язки.

10. Як Мойсей ставився до слави і влади?

¹⁰ Нам необхідно остерігатися ревнощів. Зверніть увагу, як зреагував Мойсей, коли деякі люди в таборі почали поводитись як пророки. (Прочитайте Числа 11:24—29.) Ісус Навин, помічник Мойсея, хотів стримати їх. Очевидно, він вважав, що цим вони применшують становище і владу Мойсея. Але Мойсей відповів: «Ти що, боїшся за мене? Не варто. Я б хотів, щоб весь народ Єгови отримав дух Єгови і щоб усі були пророками!» Мойсей бачив у цьому руку Єгови. Мойсей не шукав слави для себе, а висловив бажання, щоб всі служителі Єгови мали такі ж духовні дари. Чи, подібно до Мойсея, ми радіємо за інших, коли їм доручають обов’язки, які могли б отримати ми?

11. Що сказав один брат про передачу своїх обов’язків іншим?

¹¹ У наш час багато братів активно трудяться десятками років і готують інших, щоб вони брали на себе більше обов’язків. Приміром, брат Пітер провів у повночасному служінні понад 74 роки, 35 з них він прослужив в одному з філіалів Європи. Донедавна він був наглядачем відділу служіння. Тепер цей обов’язок виконує Пол, який молодший за Пітера і кілька років служив з ним пліч-о-пліч. Коли Пітера спитали, що він думає про цю зміну, він відповів: «Мені дуже приємно, що є чоловіки, які вчаться брати на себе відповідальність і які так добре виконують свою роботу».

12. Який урок можна взяти з біблійної розповіді про Реговоама?

¹² Після смерті Соломона царем став Реговоам. Коли Реговоам потребував поради щодо виконання своїх обов’язків, він спочатку звернувся до старших чоловіків. Але Реговоам відкинув їхню пораду. Натомість він прислухався до порад молодих чоловіків, які виростали разом з ним і тепер служили йому. Наслідки були плачевними (2 Хр. 10:6—11, 19). Який урок можна взяти з цього? Було б мудро шукати поради в старших, досвідчених людей і зважати на неї. У молодих не має складатися враження, ніби вони зобов’язані робити все по-старому. Водночас їм не слід поспішно відкидати поради старших.

13. Як молодші брати мають співпрацювати зі старшими?

¹³ Деякі молоді брати тепер наглядають за діяльністю, в яку залучено літніх братів. Усе ж для них було б добре перед прийняттям рішень радитися зі старшими братами, які набули мудрості й досвіду. Пол, про якого згадувалося раніше і який замість Пітера служить наглядачем одного з відділів Бетелю, сказав: «Я не раз звертався до Пітера за порадою і заохочував робити це інших у відділі».

14. Чого ми вчимося з того, як Тимофій і апостол Павло співпрацювали між собою?

¹⁴ Тимофій, який був молодшим від апостола Павла, служив разом з ним  багато років. (Прочитайте Філіппійців 2:20—22.) Павло раніше писав коринфянам: «Я посилаю до вас Тимофія, бо цей служитель Господа став моєю улюбленою і вірною дитиною. Він нагадає вам ті принципи, якими я керуюсь у служінні Христу Ісусу і яких навчаю всюди, в усіх зборах» (1 Кор. 4:17). Ці слова вказують на тісну співпрацю між Павлом і Тимофієм. Павло відводив час на те, щоб навчати Тимофія принципів, якими сам керувався в служінні Христу. Тимофій був старанним учнем і завоював прихильність Павла. Апостол був упевнений, що Тимофій зможе подбати про духовні потреби коринфських християн. Старійшинам сьогодні варто наслідувати цей чудовий приклад, коли вони навчають інших брати провід у зборі.

15. Як Павлова порада допоможе нам, коли ми стикаємося зі змінами?

¹⁵ Ми живемо в час захопливих подій. У земній частині організації Єгови відбувається постійний ріст, але це вимагає змін. Коли ці зміни торкаються нас особисто, залишаймося смиренними, зосереджуючись на праці Єгови, а не на власних інтересах. Так ми сприятимемо єдності. Християнам в Римі Павло написав: «Звертаюсь до кожного з вас: не думайте про себе більше, ніж належить, а думайте так, щоб це свідчило про вашу розсудливість,— залежно від віри, яку Бог дав кожному з вас. Наше тіло має багато частин, але не всі вони виконують ту саму роль. Подібно й ми: хоча нас багато, ми одне тіло, яке перебуває в єдності з Христом» (Рим. 12:3—5).

16. Що можуть робити старші та молодші брати, а також їхні дружини, щоб зберігати мир та єдність в організації Єгови?

¹⁶ Тож за будь-яких обставин сприяймо справам Царства Єгови. Старші брати, навчайте молодших робити те, що робите ви. Молодші брати, беріть на себе відповідальність, будьте скромні і виявляйте повагу до старших. А ви, дружини, наслідуйте Прискиллу, дружину Акили, яка вірно підтримувала його, коли змінилися їхні обставини (Дії 18:2).

17. У чому Ісус не сумнівався стосовно своїх учнів і до чого він їх готував?

¹⁷ Найліпший приклад того, як навчати інших брати на себе більше обов’язків, подав Ісус. Він знав, що його земне служіння закінчиться і що його працю продовжать інші. Хоча його учні були недосконалі, Ісус не сумнівався в них і сказав, що вони виконуватимуть навіть більші діла, ніж він (Ів. 14:12). Ісус ґрунтовно навчав їх, і згодом вони проповідували добру новину по всіх відомих на той час краях (Кол. 1:23).

18. Яке майбутнє чекає на нас і що ми можемо робити тепер?

¹⁸ Після своєї жертовної смерті Ісус воскрес до життя в небесах. Там він отримав більше обов’язків і був поставлений «набагато вище від усякого уряду, влади, сили, панування» (Еф. 1:19—21). Якщо ми, залишившись вірними, помремо до Армагеддону, то воскреснемо в праведному новому світі, де для нас буде багато приємної роботи. А поки що всім нам необхідно брати участь у вкрай важливій праці — праці проповідування доброї новини і підготовки учнів. Тож, незалежно від віку, всі будьмо «завжди зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58).