Бог наказав Адаму не їсти плодів з цього дерева і попередив: «Якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Буття 2:17). Ці слова не мали би жодного сенсу, якби Адам у будь-якому разі мав постаріти і вмерти. Адам розумів, що як не їстиме плодів з цього дерева, то і не помре.

Адам і Єва могли досита їсти з дерев, яких було багато в саду, тому плоди з цього дерева насправді не були їм потрібні (Буття 2:9). Якби перші люди послухалися наказу не їсти цих плодів, то виявили б слухняність Богу — тому, хто дав їм життя. Вони також показали би, що визнають його право давати їм накази.

Щоб зрозуміти, чому Адам і Єва померли, нам необхідно уважно розглянути одну розмову, яка мала далекосяжні наслідки. Прикриваючись змієм, Сатана Диявол зловмисно сказав Єві неправду. В Біблії ми читаємо: «Змій був найобережнішим з усіх тварин, яких створив Бог Єгова. І промовив змій до жінки: “Чи Бог дійсно сказав вам їсти плоди не з усіх дерев у саду?”» (Буття 3:1).

На це Єва відповіла: «Ми можемо їсти плоди з дерев у саду. Тільки про дерево, яке росте посередині саду, Бог сказав: “З нього плоди не їжте і навіть не торкайтеся його, інакше ви помрете”». Тоді змій сказав Єві: «Ні, ви не помрете. Адже Бог знає, що в той самий день, коли з’їсте плід з того дерева, ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом». Зі слів Сатани випливало, що Єгова обманув людей і приховує від них щось, що їм дуже потрібно (Буття 3:2—5).

Єва повірила словам Сатани. Вона подивилася на дерево, і його плоди здалися їй напрочуд гарними та апетитними. Вона зірвала плід і почала їсти. Біблія розповідає, що було далі: «Потім, коли чоловік був з нею, вона дала плід і йому, і він теж з’їв» (Буття 3:6).

Безперечно, Богові було дуже боляче від того, що його діти вирішили його не слухатися. Як же розвивалися події? Єгова сказав Адаму: «Ти... повернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох і до пороху вернешся» (Буття 3:17—19). Зрештою, «проживши загалом 930 років, Адам помер» (Буття 5:5). Він не пішов на небо і не став духом у потойбічному світі. Єгова створив Адама із земного пороху. Перед цим Адама не існувало, і коли він помер, він знову став порохом, з якого був створений. Сумно, але його просто не стало.

Через те, що Адам і Єва не підкорилися Богу, вони втратили досконалість і можливість жити вічно. Фізична природа Адама і Єви змінилася — вони стали недосконалими й грішними. Те, що вони зробили, було гріхом, який цілковито змінив їхнє життя, і не тільки їхнє. Свою гріховність Адам з Євою передали нащадкам. У Римлян 5:12 сказано: «Через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили».

У Біблії гріх і смерть названо «заслоною, яка вкриває всіх людей» та «покривалом, що огортає всі народи» (Ісаї 25:7). Це покривало огортає людство, наче отруйний туман, від якого неможливо врятуватися. Справді, «через Адама всі помирають» (1 Коринфян 15:22). З цього випливає запитання, подібне до того, що поставив апостол Павло: «Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті?» (Римлян 7:24). Дійсно, чи є хтось, хто міг би врятувати?