У ДАВНИНУ від самої згадки про Ассирію у жителів Близького Сходу холола в жилах кров. Біблія повідомляє, що пророк Йона, отримавши завдання проголосити Божий вирок ассирійській столиці, Ніневії, втік у протилежному напрямку (Йони 1:1—3). І це не дивно, адже він, мабуть, добре знав про жорстокість ассирійців.

Біблійний пророк Наум назвав Ніневію містом кровожерним, «леговищем левів». Він писав: «Грабіж не виходить із нього! Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява, і гін верхівця, і полум’я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає  кінця, і спотикатимуться об їхній труп» (Наума 2:12; 3:1—3). Чи історичні дані підтверджують цей біблійний опис?

У книжці «Світло з далекого минулого» Ассирію названо «безжалісною військовою машиною, яка навівала на ворогів панічний страх». І це було одним із секретів її успіху. Ось як ассирійський цар Ашшурнасірпал II вихвалявся своїм брутальним поводженням з противниками:

«Перед брамою міста я звів колону, здер шкіру з усіх ватажків бунту і розвішав її на колоні. Деяких я замурував всередині, а інших посадив на палі, встановлені на колоні... Я повідрізав кінцівки царським полководцям, які збунтувалися... Багатьох полонених я спалив і багатьох піймав живцем». Під час розкопок ассирійських палаців археологи натрапили на стіни, вкриті зображеннями сцен звірячого поводження з полоненими.

У 740 році до н. е. Ассирія захопила Самарію, столицю північного царства Ізраїлю, і взяла її мешканців у неволю. Через вісім років Ассирія напала на Юду * (2 Царів 18:13). Ассирійський цар Санхерів зажадав від юдейського царя Єзекії 30 талантів золота і 300 талантів срібла. Біблія повідомляє, що цю данину було сплачено. Все ж Санхерів вимагав, щоб Єрусалим, столиця Юди, беззастережно здалася йому (2 Царів 18:9—17, 28—31).

У Ніневії археологи знайшли аннали Санхеріва, викарбувані на шестикутній глиняній призмі. У цьому історичному документі теж згадувались ті події. Ассирійській цар вихвалявся: «Єврей Єзекія не схилився під моє ярмо, я взяв в облогу 46 його укріплених міст, фортів та безліч довколишніх сіл та здобув (їх)... Самого [Єзекію] я ув’язнив у Єрусалимі, його королівській резиденції, немов птаха в клітці». Далі Санхерів написав, що Єзекія вислав йому «30 талантів золота, 800 талантів срібла, коштовні камені... (та) багато різних цінностей». Санхерів вказав набагато більшу кількість талантів срібла, ніж насправді отримав.

Зауважте, Санхерів не сказав, що підкорив Єрусалим. Також він не згадував про нищівну поразку, якої зазнало його військо через втручання Бога. Як розповідає Біблія, лише за одну ніч Божий ангел вигубив 185 000 ассирійських воїнів (2 Царів 19:35, 36). Ось що стосовно цього пише вчений Джек Фінеган: «Оскільки літописи ассирійських царів просякнуті вихваляннями, важко уявити, щоб Санхерів описав таку поразку».

Приблизно за сто років до падіння Ассирійської імперії Бог Єгова сповістив  через пророка Ісаю, що змусить цих пихатих завойовників відповісти за жорстоке ставлення до Його народу. Єгова сказав: «Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!» (Ісаї 10:12). Крім того, Божий пророк Наум передрік, що Ніневію сплюндрують, її брами будуть відкриті перед ворогами, бо сторожа повтікає (Наума 2:9, 10; 3:7, 13, 17, 19). А біблійний пророк Софонія написав, що це місто стане «спустошенням» (Софонії 2:13—15).

Ці пророцтва збулися в 632 році до н. е., коли Ніневію захопили об’єднані війська вавилонян і мідян. Таким був безславний кінець Ассирійської імперії. У вавилонській хроніці розповідається, що завойовники «винесли з міста та храму багатий трофей» і перетворили Ніневію на «купу руїн». Сьогодні на місці Ніневії й далі немає нічого, окрім руїн, які височать на східному березі річки Тигр, напроти іракського міста Мосул.

Знищення Ассирії також посприяло сповненню ще одного біблійного пророцтва. У 740 році до н. е. ассирійці взяли в полон мешканців десятиплемінного царства Ізраїлю, і приблизно в той час Божий пророк Ісая передрік, що Єгова стовче і розтопче ассирійців та поверне ізраїльтян на батьківщину. Ісая писав: «Останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру... [Бог] згромадить». Саме так і сталося майже через двісті років після проголошеного пророцтва (Ісаї 11:11, 12; 14:25).

Задовго до падіння Ніневії, коли її царі ще вселяли страх у серця ворогів, Ісая передрік прихід правителя, який цілковито відрізнятиметься від усіх попередніх. Пророк написав: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому... Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,— ревність Господа Саваота це зробить» (Ісаї 9:5, 6).

«Князь миру», Ісус Христос, правитиме над цілою землею. У Псалмі 72:7, 8 сказано: «Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць,— і він запанує від моря до моря, і від Ріки [Євфрат] аж до кінців землі».

Через цього могутнього «Князя миру» Бог Єгова виконає обітницю, записану в Псалмі 46:9, 10: «Ідіть, оглядайте Господні діла,— які руйнування вчинив на землі! Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем колесниці».

Перед сповненням цього біблійного пророцтва Свідки Єгови, подібно як Ісус, намагаються ознайомити людей з Божим Словом і навчити їх доріг миру. Лише Бог може виконати пророцтво, передречене в Ісаї 2:4: «Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни». Сьогодні чимало держав і правителів роблять навпаки, витрачаючи щороку трильйони доларів на військові цілі.

На відміну від інших книг, Біблія містить правдиві пророцтва і достовірні історичні дані. Саме тому щирі шукачі правди можуть цілковито довіряти їй. У наступному номері цього журналу розповідатиметься про стародавній Вавилон, столицю третьої світової держави, що пов’язана з біблійною історією.