ЧОМУ послід так приваблює жуків-гнойовиків? Ці комахи їдять його, відкладають у ньому яйця, а деякі самці пропонують його великі порції самочкам, сподіваючись на їхню прихильність. Свіжі екскременти мають неабиякий попит. Одного разу вчені спостерігали, як армія з близько 16 000 жуків, змагаючись за ласий шматок, усього за дві години розібрала купу слонячого посліду.

Особини деяких видів гнойовиків мають свою тактику. Вони формують з гною кульки, відкочують їх подалі від основної купи і ховають у м’якому ґрунті. Жуки котять свої кульки чітко по прямій лінії. Це дозволяє якнайшвидше утекти від конкурентів і вберегти свою здобич від зазіхань.

Але як гнойовикам вдається уникнути руху по колу, зокрема вночі?

Поміркуйте. Проведені раніше дослідження показали, що гнойовики вміють орієнтуватися за сонячним або місячним світлом. Однак вони можуть триматися прямої лінії також у ясну безмісячну ніч. Учені з Південно-Африканської Республіки з’ясували, що жуки орієнтуються не за сяйвом окремих зір, а за світловою смугою, яку утворює галактика Молочний Шлях. В одному біологічному журналі зазначається, що у тваринному світі це «перший підтверджений приклад орієнтування за Молочним Шляхом» («Current Biology»).

За словами дослідника Маркуса Бірна, гнойовики мають «ефективну систему візуальної навігації, яка працює навіть при мінімальному зоряному сяйві, використовуючи обмежені обчислювальні можливості». Вчений робить висновок, що ці жуки «можуть навчити людей вирішувати складні проблеми обробки відеоданих». Приміром, за зразком навігаційної системи жуків-гнойовиків можна було б програмувати безпілотні літальні апарати для огляду зруйнованих будівель.

Як ви вважаєте? Здатність жуків-гнойовиків орієнтуватись у просторі — результат еволюції чи задуму?