У ПОДРУЖНЬОМУ житті нерідко виникають труднощі. Їх стає ще більше, коли хтось страждає від хронічної хвороби *. Чи ваш чоловік або дружина також потребують догляду? Тоді вас, можливо, турбують такі запитання: «Що я робитиму, коли здоров’я мого подружнього партнера погіршиться? Чи зможу я і далі піклуватись про нього і разом з тим виконувати всю хатню роботу та заробляти гроші? Чому я почуваюсь винним через те, що він хворий, а я здоровий?»

Подружньому партнеру з хронічною недугою також нелегко. Він може думати: «Як я можу себе поважати, якщо не в стані виконувати сімейних обов’язків? Чи не гнівається на мене мій чоловік або дружина через мою хворобу? Невже нашому подружньому щастю настав кінець?»

На жаль, деякі подружжя не витримали напруження, пов’язаного з хворобою, і розійшлися. Однак це не означає, що ваш шлюб також приречений на невдачу.

Багато подружніх пар залишаються разом і не втрачають радості попри недугу одного з партнерів. Ось приклад Йошіакі і Казуко. Йошіакі отримав травму хребта і тепер не може зробити найменшого руху без сторонньої допомоги. Казуко пояснює: «Чоловік повністю залежний від мене. Оскільки я постійно піклуюсь про нього, у мене болять плечі, шия та руки, і я змушена регулярно звертатись до ортопедів. Нерідко догляд за чоловіком виснажує не лише фізично, а й емоційно». Втім, Казуко говорить: «Наше подружжя стало ще міцнішим».

Що ж допоможе чоловіку і дружині залишатись радісними за таких обставин? Щоб зберегти добрі стосунки в шлюбі,  треба визнати, що хвороба когось із партнерів — це проблема обох, а не лише того, хто нездужає. Зрештою, хвороба глибоко впливає як на одного, так і на іншого, хоча й по-різному. Те, що чоловік і дружина залежні одне від одного, чітко видно зі слів, записаних у Буття 2:24: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (курсив наш). Тож хвороба одного з подружніх партнерів вимагає співпраці обох.

Дослідження показують, що парам, які не дозволяють хворобі зруйнувати їхні добрі взаємини, легше зносити її і пристосовуватись до нових обставин. Досвід цих сімей підтверджує мудрість біблійних принципів. Вони досі практичні, хоч і були записані тисячі років тому. Розгляньте три поради, котрі ґрунтуються на принципах з Біблії.

«Краще двом, як одному»,— говориться в Екклезіяста 4:9. Наступний, 10-й, вірш пояснює чому: «Якби вони впали, підійме одне свого друга». Чи «підіймаєте» ви свого подружнього партнера, виявляючи йому пошану і вдячність?

Намагайтесь у всьому зважати на потреби один одного. Дружина Йонга частково паралізована. Він каже: «Я завжди стараюсь бути уважним до її потреб. Якщо мені хочеться пити, я пропоную також дружині. Коли хочу помилуватись гарним краєвидом, то запрошую її з собою. Увесь свій біль і труднощі ми ділимо на двох».

Той партнер, який потребує догляду, міг би полегшити спільний тягар, виконуючи посильні для нього завдання. Це додасть йому самоповаги і буде підтримкою для того, хто за ним доглядає.

Вам може здаватись, що ви добре розумієте потреби свого подружнього партнера. Але краще поцікавитись, чого він хоче. Наталя, про яку згадувалось на початку, зрештою пояснила чоловікові, як почувається, коли він нічого не розповідає про їхню фінансову ситуацію. Тепер він старається обговорювати з нею це питання.

Мудрий цар Соломон написав:«Для всього свій час» (Екклезіяста 3:1). Оскільки через хронічну хворобу можуть виникати непередбачені ситуації, буває важко дотримуватись встановленого графіка. Як навчитись мудро використовувати час і при цьому не виснажуватись?

Постарайтесь інколи не думати про хворобу. Що ви любили робити ще до того, як один з вас захворів? Чому б не повернутись до тих занять? Якщо це неможливо, спробуйте щось інше. Наприклад, ви могли б почитати одне одному вголос або навіть взятися за вивчення іноземної мови. Не дозвольте хворобі заполонити всі ваші думки і позбавити радості. Приємні спільні заняття зміцнять ваше подружжя.

Щоб зберігати емоційну рівновагу, важливо спілкуватись з іншими. У Біблії сказано: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради» (Приповістей 18:1, Хом.). З цього вірша видно, що усамітнення породжує негативне мислення. Спілкування з іншими, навпаки, піднімає настрій і допомагає бути більш оптимістичними. Чому б вам не запросити когось у гості?

Партнеру, котрий доглядає хворого чоловіка або дружину, буває важко  врівноважувати свої обов’язки. Дехто надто багато працює і, виснажуючи сили, поступово руйнує власне здоров’я. Згодом така людина навіть не в змозі доглядати за хворим. Тож ніколи не нехтуйте своїми потребами і відводьте час для відпочинку *. Багато хто переконався, що розмова з близькою людиною приносить полегшення і допомагає зняти напруження. Втім, пам’ятайте про небезпеку звірятись особі протилежної статі.

У Біблії міститься мудра порада: «Не кажи: “Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?”» (Екклезіяста 7:10). Тож не думайте про те, як усе могло би бути. Пам’ятайте: у цьому світі неможливо досягти абсолютного щастя. Щоб не втрачати радості, примиріться зі своїми обставинами і постарайтеся максимально до них пристосуватись.

Що ви могли б зробити? Обговорюйте все те добре, що подарував вам Бог. Радійте найменшому поліпшенню здоров’я хворого і кожній приємній дрібниці. Ставте реалістичні цілі і спільно їх досягайте.

Подані вище поради допомогли Шоджі і Акіко. В Акіко виявили фіброміалгію, і згодом це подружжя було змушене полишити особливий вид християнського служіння. Звичайно, це їх дуже засмутило. Втім, вони не падають духом. Шоджі радить: «Не думайте про те, що ви робили раніше, бо це тільки розчаровує. Зберігайте позитивне мислення. Навіть якщо у вас є надія повернутись до нормального життя, зосередьтесь на тому, яким воно є тепер. У моєму випадку це означає в усьому допомагати дружині і приділяти їй значно більше уваги, ніж раніше». Якщо ваш подружній партнер хворіє, ці практичні поради будуть корисні і для вас.