Євангеліє від Луки 21:1—38
Примітки
Коментарі
Скриньки для дарів. Див. коментар до Мр 12:41.
Скриньки для дарів. Згідно зі стародавніми юдейськими джерелами, ці скриньки, або посудини, нагадували вертикально поставлені сурми і, очевидно, мали вузьке горло і широке дно. Люди кидали в них свої пожертви. Вжите тут грецьке слово також трапляється в Ів 8:20, де воно перекладено як «скарбниця». Очевидно, скарбниця розташовувалася на подвір’ї жінок. (Див. коментар до Мт 27:6 і додаток Б11.) За рабинськими джерелами, біля стін цього подвір’я стояло 13 скриньок для дарів. Вважається, що в храмі також була головна скарбниця, куди приносили гроші зі скриньок для дарів.
Нужденну. Або «бідну». Вжите тут грецьке слово пеніхро́с може вказувати на особу, якій бракує найнеобхіднішого або яка ледь зводить кінці з кінцями. Це слово більше не трапляється у Грецьких Писаннях.
Дві монетки, які були майже нічого не варті. Букв. «дві лепти». Форма множини грецького слова лепто́н, що означає щось маленьке і тонке. Лепта дорівнювала 1/128 денарія і, очевидно, була найменшою мідною чи бронзовою монетою, яку використовували в Ізраїлі. (Див. глосарій, «Лепта», і додаток Б14.)
Дві монетки, які були майже нічого не варті. Букв. «дві лепти». Форма множини грецького слова лепто́н, що означає щось маленьке і тонке. Лепта дорівнювала 1/128 денарія і, очевидно, була найменшою мідною чи бронзовою монетою, яку використовували в Ізраїлі. (Див. глосарій, «Лепта», і додаток Б14.)
Все, що мала на прожиток. Як видно з коментаря до Лк 21:2, вдова вкинула у скриньку для дарів «дві лепти» — еквівалент 1/64 денного заробітку. У той час в Ізраїлі лепта була монетою найменшої вартості. Згідно з Матвія 10:29, за асарій (еквівалент восьми лепт) людина могла купити два горобці, а горобці були найдешевшими птахами, яких використовували в їжу. Отже вдова мала лише половину грошей, необхідних для того, щоб купити одного горобця; цього не вистачило б навіть на один обід.
Не залишиться тут каменя на камені. Пророцтво Ісуса виконалось до найменших дрібниць у 70 році н. е., коли римляни зруйнували Єрусалим та його храм. Усе місто, за винятком деяких частин муру, вони зрівняли з землею.
Не залишиться тут каменя на камені. Див. коментар до Мт 24:2.
Я Христос. Тобто Месія. Букв. «я є». (Пор. паралельну оповідь в Мт 24:5.)
Я Христос. Букв. «я є». (Див. коментар до Мр 13:6.)
Заворушення. Або «безладдя; повстання». Основне значення грецького слова акатастасı́а — «некерованість». Але це слово може також означати «опір встановленій владі; заколот; політичне заворушення». У 2Кр 6:5, де згадується про жорстоку протидію, якої зазнав Павло, це слово також перекладене як «заворушення».
Кінець. Або «повний кінець; остаточний кінець». (Див. коментар до Мт 24:6.)
Кінець. Або «повний кінець». Тут вживається грецьке слово те́лос, на відміну від Мт 24:3, де вживається слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення». (Див. коментар до Мт 24:3 і глосарій, «Закінчення віку».)
Повстане. Або «збуриться; підніметься». Грецьке слово в цьому вірші означає «виступити проти когось з ворожістю», і його можна також перекласти як «піднятися зі зброєю» або «піти війною».
Народ. Грецьке слово е́тнос має широке значення і може вказувати на людей, які живуть в межах певних політичних або географічних кордонів, як-от у якійсь країні, або ж на людей, які належать до певної етнічної групи. (Див. коментар до Мт 24:14.)
Повстане. Див. коментар до Мт 24:7.
Народ. Див. коментар до Мт 24:7.
Епідемії. Або «пошесті». З трьох письменників, які у своїх Євангеліях записали видатне Ісусове пророцтво про час кінця, лише Лука згадує про цю складову ознаки часу кінця (Лк 21:7; Мт 24:3, 7; Мр 13:4, 8). Три євангельські оповіді доповнюють одна одну. Грецьке слово, перекладене словом «епідемії», у Біблії міститься ще тільки в одному вірші — в Дії 24:5. Там воно перекладене як «паразит» і використане у переносному значенні щодо того, кого вважали порушником спокою і загрозою для суспільства.
Страшні видовища. Походить від грецького дієслова фобе́о, яке означає «боятися». У Грецьких Писаннях вживається лише в цьому вірші і, очевидно, стосується подій, які вселяють жах.
Такі слова. Або «переконливу мову». Букв. «уста». Тут грецьке слово сто́ма вживається у значенні «мова» або «сила слова».
Навіть волосина не впаде з вашої голови. Використовуючи гіперболу, Ісус запевняє, що його послідовники, яких «всі будуть... ненавидіти», отримають захист (Лк 21:17). Як видно з контексту, він говорить передусім про захист від духовної або непоправної шкоди, а не від фізичної (Лк 21:16). Тому Ісусові послідовники не сподіваються, що Бог чудом рятуватиме їх від знущань чи навіть смерті. Однак вони впевнені, що Єгова має силу воскресити їх з мертвих (Мт 10:39). В грецькому тексті перед дієсловом вживаються дві заперечні частки, щоб підкреслити надійність Ісусової обіцянки. Подібну думку Ісус висловив, коли, запевняючи учнів у Божій турботі, сказав: «У вас навіть усе волосся на голові пораховане» (Лк 12:7; див. коментар до Мт 10:30).
У вас навіть волосся на голові пораховане. Вважається, що в середньому на голові людини понад 100 000 волосин. Те, що Єгова знає такі дрібні деталі, запевняє нас, що він щиро цікавиться кожним послідовником Христа.
Витривалістю. У Біблії грецький іменник гіпомоне́ передає думку про витривалість, яку людина виявляє з мужністю, непохитністю і терпеливістю, не втрачаючи надії попри перешкоди, переслідування, випробування чи спокуси. Споріднене дієслово гіпоме́но, що перекладається як «витримувати», буквально означає «залишатися (стояти) під». Воно часто означає «залишатися, замість того щоб втекти; не здавати своїх позицій; триматися до кінця; залишатися непохитним» (Мт 10:22; Рм 12:12; Єв 10:32; Як 5:11).
Збережете своє життя. Або «здобудете (отримаєте) своє життя (свої душі)». Значення грецького слова псіхе́, яке традиційно перекладають як «душа», залежить від контексту. (Див. глосарій, «Душа».) Часто воно стосується життя людини — теперішнього чи майбутнього. Тут воно може перекладатись як «своє майбутнє життя» або «своє справжнє життя».
В Юдеї. Тобто в римській провінції Юдея.
У гори. Згідно з повідомленням історика Євсевія, який жив у IV столітті, християни з Юдеї та Єрусалима, перетнувши річку Йордан, втекли до гірського міста Пелли, що в Десятимісті. (Див. додаток Б10.)
В ті дні виконається правосуддя. Або «це дні помсти», тобто Божої помсти і суду. Ісус не вперше цитує пророцтво Ісаї. Колись у синагозі в Назареті він уже цитував частину цього пророцтва (Іс 61:1, 2), показуючи, що воно стосується його. Однак в Біблії не говориться, що тоді він згадав ту частину пророцтва, де йшлося про «день помсти нашого Бога» (Лк 4:16—21). Тепер же Ісус проголошує «дні помсти», передрікаючи, що Єрусалим буде оточений військовими таборами. Про Божу помсту згадувалось серед всього написаного у Єврейських Писаннях. Грецьке слово, яке тут перекладене як «виконається правосуддя», або «помста», трапляється в Септуагінті в Пв 32:35; Єр 46:10 (26:10, LXX); Ос 9:7. У цих віршах єврейські слова українською перекладено як «помста» або «покарання».
Визначені для народів часи. Або «часи язичників (поган)». Грецьке слово кайро́с (вжите тут у формі множини і перекладене як «визначені часи») може стосуватись конкретного часу або встановленого чи визначеного періоду або «пори», що характеризуються певними ознаками (Мт 13:30; 21:34; Мр 11:13). Вислів «визначений час» вживається щодо початку Ісусового служіння (Мр 1:15) і часу його смерті (Мт 26:18). Слово кайро́с також використовується щодо майбутніх часів або пір, які встановлює Бог відповідно до свого наміру, особливо це стосується присутності Христа і його Царства (Дії 1:7; 3:19; 1Фс 5:1). З огляду на те, в якому значенні слово кайро́с вживається у Біблії, можна зробити висновок, що вислів «визначені для народів часи», очевидно, стосується не якогось невизначеного часу, а періоду з чіткими межами — початком і кінцем. Словами «народи» або «язичники» перекладається форма множини грецького слова е́тнос, яким біблійні письменники часто називали інші народи.
Населену землю. Висловом «населена земля» перекладено грецьке слово ойкуме́не, яке в широкому значенні стосується землі як місця проживання людей (Лк 4:5; Дії 17:31; Рм 10:18; Об 12:9; 16:14).
Побачать. Грецьке дієслово, перекладене як «побачать», буквально означає «бачити предмет; дивитися». Але воно також може вживатись у переносному значенні і означати «бачити очима розуму; розуміти; усвідомлювати» (Еф 1:18).
Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).
На небесних хмарах. Хмари не поліпшують, а погіршують видимість, але спостерігачі зможуть «бачити» очима розуму (Дії 1:9).
Побачать. Див. коментар до Мт 24:30.
Сина людського. Див. коментар до Мт 8:20.
В хмарі. Див. коментар до Мт 24:30.
Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.
Приклад. Або «притчу; урок». (Див. коментар до Мт 13:3.)
Небо і земля проминуть. Див. коментар до Мт 24:35.
Слова мої нізащо не проминуть. Див. коментар до Мт 24:35.
Слова мої нізащо не проминуть. В грецькому тексті перед дієсловом вживаються дві заперечні частки для підсилення заперечення, що яскраво підкреслює надійність Ісусових слів.
Небо і земля проминуть. Інші біблійні вірші показують, що небо і земля існуватимуть вічно (Бт 9:16; Пс 104:5; Ек 1:4). Тож цей вислів можна зрозуміти як гіперболу: навіть якби сталося неможливе і небо і земля проминули, Ісусові слова все одно сповняться. (Пор. Мт 5:18.) Проте, можливо, тут ідеться про символічні небеса і землю, які в Об 21:1 названо «колишніми небом і землею».
Стати. Коли в Біблії говориться, що особа чи група осіб стоїть перед тим, хто має владу, то це може означати, що вона має його схвалення (Пс 5:5; Пр 22:29; Лк 1:19). Наприклад, в Об 7:9, 15 сказано, що великий натовп людей «стоя[в] перед престолом та Ягням», тобто отримав схвалення від Бога та Ісуса.
Медіафайли
Згідно з рабинськими джерелами, у храмі, збудованому Іродом, було 13 скриньок, або посудин, для дарів. Їх називали шофар. Єврейське слово шофа́р означає «баранячий ріг», і це вказує на те, що принаймні частина скриньки мала форму рога або сурми. Коли Ісус засудив тих, хто, даючи дари милосердя, образно кажучи, сурмив перед собою, його слухачі могли пригадати дзвін монет, які люди опускали в ці скриньки (Мт 6:2). Дві дрібні монети, які вкинула вдова, мабуть, впали майже нечутно, але Ісус показав, що ця жінка і її пожертва були цінними в очах Єгови.
Тут зображено камені, які лежать біля південної частини Стіни Плачу. Вважається, що вони були частиною споруд на храмовій горі у I столітті. Їх залишили як сумне нагадування про знищення Єрусалима та його храму римлянами.
На фотографії зліва показано тріумфальну арку, розташовану на Форумі (Рим, Італія). Її збудували на честь перемоги, яку здобув римський генерал Тит над Єрусалимом і Юдеєю в 70 році н. е. У червні 71 року н. е. Тит і його батько, імператор Веспасіан, святкували цю перемогу в столиці Римської імперії. Тит став імператором після смерті свого батька в 79 році н. е. Через два роки Тит раптово помер, і незабаром в його честь збудували цю арку. На обох стінах прольоту висічені барельєфи, на яких зображено тріумфальний похід Тита. Спочатку ця арка була розмальована яскравими фарбами. На одній стіні (1) зображено, як римські воїни несуть священні речі з храму в Єрусалимі. Серед трофеїв виділяється світильник з сімома гілками, стіл для хлібів представлення і священні сурми. На іншій стіні (2) зображений Тит-переможець на колісниці, в яку запряжена четвірка коней. Ці барельєфи показують, як виглядали тріумфальні походи, згадані у двох листах апостола Павла (2Кр 2:14; Кл 2:15). Християни, до яких звертався Павло, без сумніву, добре знали про тріумфальні походи римлян. В ті часи такі публічні події відбувалися з дозволу римського імператора або членів його родини. Арка Тита підтверджує сповнення Ісусового пророцтва про те, що місто Єрусалим захоплять і його мешканців візьмуть у полон (Лк 21:24).
Ісус передрік, що мешканці Єрусалима та Юдеї «поляжуть від вістря меча» (Лк 21:24). На фото зображено меч, якому 2000 років. Очевидно, він належав піхотинцю римського війська, що розташовувалось у Єрусалимі 66 року н. е., коли розпочалось повстання проти римлян. Довжина цього меча приблизно 60 см. На ньому збереглися залишки шкіряного чохла, або піхов. Як повідомлялось у 2011 році, меч було знайдено під час розкопок водовідвідного тунелю між Давидовим Містом та археологічним садом біля Стіни Плачу в Єрусалимі. Очевидно, мешканці Єрусалима використовували цей тунель як сховок у буремні часи перед знищенням Єрусалима 70 року н. е.
У своєму видатному пророцтві про майбутнє Єрусалима та його храму Ісус передрік, що мешканці Юдеї «підуть у полон до всіх народів» (Лк 21:21, 24). Зображена тут монета — яскравий доказ сповнення Ісусових слів. Такі монети були вперше викарбувані 71 року н. е. на згадку про захоплення Юдеї. На лицьовому боці зображено Тита, сина імператора Веспасіана. Тит завершив розпочате Веспасіаном завоювання Юдеї. На зворотному боці монети зображено пальмове дерево, полонений єврей зі зв’язаними за спиною руками і єврейка у жалобі. Напис «IVDAEA CAPTA» означає «Юдея полонена».