Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Молоді люди запитують

Чому батьки не хочуть мене зрозуміти?

Чому батьки не хочуть мене зрозуміти?

РОЗГЛЯНЬ УМОВНУ СИТУАЦІЮ

П’ятниця, шоста вечора. Сімнадцятирічний Олег швидко прямує до дверей і кидає батькам: «Ну все, бувайте!» Хлопець сподівається уникнути незмінного запитання.

Але він мав би краще знати своїх батьків.

«Коли ти повернешся, Олежику?» — запитує мама.

Хлопець зупиняється і щось бурмоче: «М-м-м... Лягайте без мене, добре?» Олег махом відчиняє двері, і йому майже вдається вислизнути з дому. Проте батько гукає вслід: «Олеже, зачекай!»

Хлопець знову зупиняється і чує невблаганний батьків голос: «Ти знаєш правило: вдома — рівно о десятій. І жодних винятків!»

«Ну, тату! — скиглить Олег.— Мені соромно казати друзям, що я мушу бути вдома так рано».

Батько залишається непохитним. «Рівно о десятій,— повторює він,— і без розмов!»

ЧИ ТРАПЛЯЛОСЯ з тобою щось подібне? Чи бувало, що в питаннях музики, одягу, режиму дня або вибору друзів твої батьки встановлювали чіткі й залізні правила? Ось деякі висловлювання твоїх однолітків.

«Коли мама одружилася з моїм вітчимом, він розкритикував музику, яка мені подобалась. Мені довелося викинути всі свої диски!» (Брендон *).

«Мама дорікає мені, що я не маю друзів. А коли запитую, чи можу погуляти з кимось, вона каже “ні”, бо не знає тієї людини. Це так дратує!» (Керол).

«Тато і названа мати дозволять мені одягнути футболку лише тоді, коли вона буде на розмір більшою. А тато вважає: якщо шорти вище колін, вони закороткі!» (Серена).

Що робити, коли батьки з тобою в чомусь незгідні? Чи міг би ти обговорити це з ними? «Зазвичай батьки не хочуть мене слухати»,— скаржиться 17-річна Джоанн. А 15-річна Емі каже: «Коли бачу, що батьки мене не розуміють, я просто мовчу».

Хоч би як там було, не варто опускати рук. Батьки можуть бути більш схильними тебе послухати, ніж ти очікуєш.

Поміркуй: навіть величний Бог вислуховує людей, які звертаються до нього зі своїми справами. Наприклад, Єгова вислухав Мойсея, коли той просив за неслухняних ізраїльтян (Вихід 32:7—14; Повторення Закону 9:14, 19).

Тобі може здаватись, що батьки не такі розсудливі, як Бог. Та й просити в мами і тата дозволу прийти додому пізніше — не те саме, що благати Єгову про долю цілого народу, як це робив Мойсей. І все ж ці дві ситуації мають дещо спільне.

Якщо прохання розумне, то особа, наділена владою,— у твоєму випадку батьки,— може тебе вислухати.

Усе залежить від того, як ти подаватимеш свою справу. Розглянь кроки, котрі допоможуть тобі зробити це правильно.

  1. Визнач проблему. Запиши, у чому твій погляд розходиться з поглядом батьків.

  2. Зрозумій свої почуття. Коротко опиши, які почуття викликає в тебе погляд батьків на справу: ти ображаєшся, засмучуєшся, ніяковієш, відчуваєш брак довіри тощо. (Приклад: у ситуації на початку статті Олегу було б соромно сказати друзям, що батьки вимагають повернутись додому о 10-й вечора).

  3. Постав себе на місце батьків. Уяви себе в ролі батька чи матері. Ти маєш дитину-підлітка, яка зіткнулася з проблемою, котру ти зазначив(ла) у пункті 1. Що тебе тоді найбільше непокоїло б і чому? (Приклад: батьки Олега в ситуації на початку статті могли боятися, що з хлопцем щось трапиться).

  4. Подивись свіжим оком. Запиши відповіді на такі запитання:

    У чому думка батьків є корисною?

    Як розвіяти їхні страхи?

  5. Обговори проблему з батьками і поміркуй разом з ними, як її вирішити. Зробивши вищенаведені кроки, а також застосувавши поради з рамки  «Як знайти спільну мову», ти побачиш, що можеш спілкуватися з батьками «по-дорослому». Саме такі стосунки з мамою і татом має Келлі. Вона каже: «Суперечка ні до чого не приведе, до того ж у тебе немає шансів її виграти. Мій секрет — дійти спільної згоди з батьками. Ми майже завжди йдемо одне одному на поступки, і всі лишаються задоволеними».

 

^ абз. 12  Деякі імена в статті змінено.