В останній вечір, який Ісус провів з апостолами, він сказав їм: «Коли я воскресну, то піду до Галілеї і там чекатиму на вас» (Матвія 26:32; 28:7, 10). Тепер багато його послідовників йдуть у Галілею. Але що вони мають там робити?

В якийсь момент Петро говорить шістьом апостолам: «Я йду ловити рибу».— «Ми з тобою»,— відповідають усі вони (Івана 21:3). Провівши цілу ніч на морі, вони так нічого й не піймали. Коли ж починає розвиднюватися, на березі з’являється Ісус, але учні не впізнають його. Він гукає: «Діти, ви не маєте що поїсти?» — «Ні».— «Закиньте сіті праворуч від човна і щось зловите»,— говорить їм Ісус (Івана 21:5, 6). Вони ловлять стільки риби, що навіть не можуть витягнути сіті!

«Це ж Господь!» — каже Іван Петрові (Івана 21:7). Петро відразу накидає свій верхній одяг, який зняв перед риболовлею, стрибає в море і пливе приблизно 90 метрів до берега. Інші учні повільно пливуть човном, тягнучи сіті, наповнені рибою.

Зійшовши на берег, учні бачать «розведене вогнище, а на ньому рибу і хліб». Ісус каже: «Принесіть кілька з тих риб, які ви щойно зловили». Петро витягує на берег сіті, в які потрапило 153 великі рибини. «Ходіть снідати»,— говорить Ісус. Ніхто з учнів не наважується запитати його: «Хто ти такий?» — бо всі знають, що це Ісус (Івана 21:9—12). Він уже втретє з’являється учням, котрі зібралися разом.

Ісус подає кожному хліб і рибу. Тоді, мабуть дивлячись на зловлену рибу, він запитує: «Симоне, сину Івана, чи ти любиш мене більше, ніж це?» Чи Петро любить рибальство більше, ніж працю, яку йому доручив Ісус? Петро відповідає:

— Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе.

— Годуй моїх ягнят,— заохочує Ісус (Івана 21:15).

— Симоне, сину Івана,— знову питає Ісус,— ти любиш мене?

— Так, Господи, ти ж знаєш, що я люблю тебе,— щиро каже Петро, хоча його, напевно, дивують Ісусові слова.

— Паси моїх овечок,— говорить Ісус у відповідь (Івана 21:16).

— Симоне, сину Івана,— запитує він втретє,— чи ти любиш мене?

Петро, можливо, думає, що Ісус сумнівається у його відданості. Тому він запевняє:

— Господи, ти ж знаєш усе і знаєш, що я люблю тебе.

— Годуй моїх овечок,— відповідає Ісус, знову наголошуючи на тому, що має робити Петро (Івана 21:17). Дійсно, ті, хто бере провід, повинні служити людям, яких Бог приводить у свою отару.

Ісуса арештували і стратили за те, що він виконував працю, доручену йому Богом. Тепер він виявляє, що Петра чекає щось подібне. «Коли ти був молодший,— каже Ісус,— то сам одягався і ходив, куди хотів. Але коли постарієш, то простягнеш руки і вже інший тебе одягне та поведе туди, куди ти не захочеш». Все ж Ісус заохочує його: «І далі будь моїм учнем» (Івана 21:18, 19).

Обернувшись, Петро бачить Івана і питає: «Господи, а що буде з ним?» І справді, що чекає апостола, якого Ісус дуже любить? Ісус відповідає: «Якщо я хочу, аби він залишався, аж поки не прийду, що тобі до цього?» (Івана 21:21—23). Петро і далі має бути учнем Ісуса і не перейматися тим, що роблять інші. Але слова Ісуса виявляють, що Іван житиме довше, ніж інші учні, та отримає видіння про прихід Ісуса в царській владі.

Звичайно, Ісус робив ще багато чого іншого, але навіть численні сувої не змогли б усього вмістити.