Коли Ісус дізнається, що фарисеї та прибічники Ірода задумали вбити його, то разом з учнями йде до Галілейського моря. Великі натовпи стікаються до нього звідусіль — з Галілеї, з узбережних міст Тира і Сидона, зі східного боку Йордану, з Єрусалима та з Ідумеї, що лежить далі на південь. Оскільки Ісус зціляє багатьох, важкохворі хочуть проштовхнутися до нього. Вони дуже схвильовані і, не чекаючи, поки Ісус торкнеться їх, самі намагаються торкнутись його (Марка 3:9, 10).

Людей так багато, що Ісус каже учням постійно мати напоготові човен. Завдяки цьому він може відплисти від берега, щоб натовп не тіснив його, і навчати прямо з човна. Крім того, він може дістатися до інших місць на узбережжі і допомогти більшій кількості людей.

Учень Матвій говорить, що своїми ділами Ісус сповнює пророцтво, «промовлене через пророка Ісаю» (Матвія 12:17). Що це за пророцтво?

«Ось мій слуга, якого я вибрав, мій любий, яким я задоволений! Я дам йому свій дух, і він роз’яснить народам, що таке справедливість. Він не буде ні сваритися, ні голосно кричати, і ніхто не почує його голосу на головних вулицях. Очеретини надломленої він не доломить і тліючого ґнота не загасить, аж поки не встановить справедливості. І на його ім’я народи покладатимуть надію» (Матвія 12:18—21; Ісаї 42:1—4).

Любий слуга, яким задоволений Бог,— це, звичайно, Ісус. Він роз’яснює людям, що таке справжня справедливість, яку затьмарили традиції фальшивої релігії. Через неправильне тлумачення Божого Закону фарисеї навіть не хочуть допомагати хворим у суботу! Показуючи, в чому полягає справедливість Бога, і доводячи, що на ньому Божий дух, Ісус звільняє людей від тягаря несправедливих традицій. За це релігійні провідники хочуть убити його. Як же прикро!

Що означають слова: «Він не буде ні сваритися, ні голосно кричати, і ніхто не почує його голосу на головних вулицях»? Зціляючи людей, Ісус не дозволяє ні їм, ні демонам  «говорити, хто він» (Марка 3:12). Він не хоче, щоб люди поширювали про нього на вулицях сенсаційні історії або передавали з уст в уста перекручені факти.

Ісус несе потіху людям, які подібні до надломленої очеретини — зігнуті та пригнічені. Вони — наче тліючий ґніт, їхнє життя ледь-ледь жевріє. Ісус не ламає надломленої очеретини і не гасить тліючого ґнота. З умінням, ніжністю і любов’ю він підтримує сумирних людей. Справді, народи можуть покладати надію на Ісуса!