Своє місто. Тобто Капернаум, місто, де Ісус часто зупинявся, коли приходив у Галілею (Мт 4:13; Мр 2:1). Це місто лежало неподалік від Назарета, де Ісус виростав; від Кани, де він перетворив воду на вино; від Наїна, де він воскресив сина вдови; і від Віфсаїди, в околицях якої Ісус чудом нагодував близько 5000 чоловіків і повернув зір сліпому.

Побачив їхню віру. Займенник у множині — «їхню» — вказує на те, що Ісус звернув увагу на віру всіх тих чоловіків, а не лише паралізованого.

Дитино. Ісус використав це слово, щоб виявити прихильність (2Тм 1:2; Тит 1:4; Флм 10).

Що простіше. Будь-хто міг сказати, що може прощати гріхи, адже таке твердження не потребувало жодного доказу. Але якщо Ісус скаже: «Встань і йди», йому потрібно буде зробити чудо; завдяки цьому всім стане зрозуміло, що він має владу також прощати гріхи. Ця розповідь і слова з Іс 33:24 вказують на те, що хвороби пов’язані з нашим грішним станом.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Прощати на землі гріхи. У грецькому тексті це речення незавершене. Ісус зупиняється на півслові, а тоді переконливо доводить сказане, прилюдно зціливши чоловіка.

Матвія. Грецьке ім’я Матвій — це, ймовірно, скорочена форма єврейського імені Маттітія (1Хр 15:18), що означає «дар від Єгови».

Матвій. Також відомий як Левій. (Див. коментарі до Мр 2:14; Лк 5:27.)

Матвій. Див. коментарі до назви книги Матвія і Мт 10:3.

У конторі, де збирали податки. Або «у наметі, де збирали податки». Це могла бути невелика будівля або намет, в якому сидів збирач податків. Торговці мали сплачувати податки на експорт, імпорт і транзит товарів. Контора Матвія розташовувалася біля Капернаума або в самому місті.

Будь моїм учнем і йди за мною. Див. коментар до Мр 2:14.

Будь моїм учнем і йди за мною. Основне значення грецького дієслова, вжитого в цьому запрошенні,— «іти за кимось», але тут воно означає «бути чиїмось послідовником».

Їли. Див. коментар до Мр 2:15.

У домі. Йдеться про дім Матвія (Мр 2:14, 15; Лк 5:29).

Збирачів податків. Див. коментар до Мт 5:46.

Грішників. Біблія показує, що всі люди є грішниками (Рм 3:23; 5:12). Однак тут це слово вживається у вужчому значенні і, очевидно, стосується тих, хто був відомий своєю грішною поведінкою — аморальними вчинками або якимись злочинами (Лк 7:37—39; 19:7, 8). Крім того, грішниками називали неюдеїв. А фарисеї називали так юдеїв, які не дотримувались рабинських традицій (Ів 9:16, 24, 25).

Збирачі податків. Нерідко збирачами податків для римської влади були юдеї. Інші юдеї ненавиділи їх, оскільки ті співпрацювали з ненависною чужоземною владою, а також стягували більший податок, ніж вимагалося. Юдеї зазвичай уникали збирачів податків і ставили їх в один ряд з грішниками і повіями (Мт 11:19; 21:32).

Їли. Або «напівлежали за столом». Таке споживання їжі з кимось вказувало на близьке спілкування. За днів Ісуса юдеї, як правило, не їли з неюдеями.

Милосердя, а не жертви. Ісус двічі посилається на ці слова з Ос 6:6 — тут і в Мт 12:7. Матвій, якого зневажали як збирача податків і який став близьким товаришем Ісуса, був єдиним, хто записав у своєму Євангелії ці слова, а також приклад про немилосердного раба (Мт 18:21—35). З Євангелія від Матвія можна довідатися, що Ісус неодноразово наголошував на важливості милосердя, а не самих лише жертв.

Постимо. Див. коментар до Мт 6:16.

Постите. Мова йде про повне утримування від їжі протягом певного періоду. (Див. глосарій, «Піст».) Ісус ніколи не наказував своїм учням постити, але й не забороняв цього робити. За часу, коли діяв Мойсеїв закон, юдеї, щиро впокоряючись перед Єговою, за допомогою посту виявляли своє каяття (1См 7:6; 2Хр 20:3).

Друзі нареченого. Букв. «сини весільної зали». Це ідіома, яка передає думку про весільних гостей, особливо друзів нареченого.

Вино... у... бурдюки. В біблійні часи вино зазвичай зберігали в бурдюках — мішках зі шкури тварин (1См 16:20). Бурдюк виготовляли з цілої шкури домашньої тварини, як-от вівці або кози. Старі бурдюки дубіли і втрачали еластичність. Нові ж бурдюки були еластичними і розтягувалися, тому витримували тиск, спричинений бродінням молодого вина. (Див. глосарій, «Бурдюк».)

Один начальник. Цього начальника (грецькою а́рхон) звали Яір. Про це говориться у паралельних розповідях Марка і Луки. Там його названо начальником синагоги (Мр 5:22; Лк 8:41).

Вклонився йому. Або «віддав йому шану». (Див. коментар до Мт 8:2.)

Кланятися. Або «віддавати шану». Люди, згадані у Єврейських Писаннях, вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Очевидно, цей чоловік зрозумів, що перед ним Божий представник, який має силу зціляти хворих. Було цілком доречно на знак пошани вклонитися майбутньому Царю, призначеному Єговою (Мт 9:18; більше інформації щодо грецького слова міститься в коментарі до Мт 2:2).

Кровотечі. Очевидно, хронічної маткової кровотечі. За Мойсеєвим законом жінка в такому стані вважалася церемоніально нечистою, а отже не могла торкатися інших (Лв 15:19—27).

Дочко. Єдиний випадок, коли Ісус звертається до жінки, називаючи її «дочкою». Можливо, він робить це тому, що бачить її сильні переживання і розуміє, що вона потребує чуйного ставлення (Лк 8:47). Таке тепле звертання свідчить про ніжну турботу Ісуса і нічого не говорить про вік жінки.

Не померла, вона просто спить. У Біблії смерть часто порівнюється зі сном (Пс 13:3; Ів 11:11—14; Дії 7:60; 1Кр 7:39; 15:51; 1Фс 4:13). Ісус мав намір воскресити дівчинку. Тож, промовивши ці слова, він, мабуть, хотів показати, що повернути людину до життя так само можливо, як розбудити від глибокого сну. Силу воскресити дівчинку Ісус отримав від свого Батька, «який оживляє мертвих і говорить про те, чого немає, так, наче воно є» (Рм 4:17).

Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.

Сина Давида. Вказує на те, що Ісус — спадкоємець угоди про Царство, яка була укладена з Давидом і мала виконатися одним з Давидових нащадків (2См 7:11—16; Пс 89:3, 4).

Цар Давид. Хоча в цьому родоводі згадується кілька царів, лише Давида прямо названо «царем». Царську династію в Ізраїлі називали «домом Давида» (1Цр 12:19, 20). Називаючи Ісуса «сином Давида» (вірш 1), Матвій наголошує на темі Царства і показує, що Ісус є спадкоємцем царства, яке Бог пообіцяв, уклавши угоду з Давидом (2См 7:11—16).

Сину Давидів. Назвавши Ісуса «Сином Давидовим», ці чоловіки виявили віру в те, що Ісус є спадкоємцем Давидового трону, а отже Месією. (Див. коментарі до Мт 1:1, 6.)

Навчаючи... проповідуючи. Навчання відрізняється від проповідування тим, що вчитель не лише щось проголошує, а навчає, пояснює, використовує переконливу аргументацію, наводить докази. (Див. коментарі до Мт 3:1; 28:20.)

Добру новину. Перший випадок вживання грецького слова еуанґе́ліон, яке в деяких українських перекладах передано як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Навчав... проповідував. Див. коментар до Мт 4:23.

Добру новину. Див. коментар до Мт 4:23.

Проймався... жалем. Цією фразою перекладене грецьке дієслово спланхнı́зомай, яке споріднене зі словом спла́нхна («нутрощі») і вказує на сильні почуття, на те, що людина зворушена до глибини душі. В грецькій мові цим словом описується найвищий ступінь співчуття.

Нещасні. Вжите в оригіналі грецьке слово спочатку означало «той, з якого здерли шкуру» і передавало думку про вівцю, шкура якої роздерта дикими звірами, чагарниками або гострим камінням. Це слово почало вживатися в переносному значенні — «той, з кого знущаються, кому завдають ран».

Розпорошені. Порівняння натовпів з покинутими, безпомічними і знесиленими вівцями добре зображає стан людей, які безпомічні, знехтувані і кинуті напризволяще.